Я бавив твоє серце,я тихо дихав в юрбі Не погасив інерцій,сховався у тобі Не знав,не знав як треба,надумав триста питань Не зазирав у себе,коли без коливань
Старе вагітне сонце-у камеру жовтих днів Рослин,птахів,японців-тобі в колекцію снів В мою новеньку шкіру-колючки твоїх надій У мертвому ефірі чекатиму подій
Равликом мандрував по торішнім небі Погляди тамував,бо нечисті,мей бі Запахом,дотиком вполював Джоконду І скляним потягом-в бесконечне рондо...
@smartbot_tg_bot